March 21st, 2009

Внимание! Абсолютно никакой радиации в Чернобыле нет!

20.03.2009 Коментар МОЗ України щодо виступу народного депутата України, члена Комітету з питань охорони здоров’я В.Коржа на засіданні Верховної Ради України

Шановний Вікторе Петровичу!
Виступаючи в п’ятницю на засіданні сесії Верховної Ради України, в своєму виступі, Ви Вікторе, розповсюдили інформацію, яка не відповідає дійсності, спотворює реальний стан справ, та яка в черговий раз підтверджує Вашу політичну вмотивованість в питанні імунопрофілактики.
Оперативний штаб МОЗ України доводить до Вашого відома та інформує громадськість, що:
Станом на 20 березня 2009 р. кримінальна справа №40-51521, про яку йдеться у Вашому виступі, до суду не передана. Інформація, яку Ви надали народним депутатам України, керівництву Верховної Ради України та громадськості є неправдивою.
Щодо звинувачень нинішнього складу МОЗ України в ініціюванні “незаконної кампанії” з імунізації, хочемо поінформувати громадськість, а Вам нагадати, що саме Ви, Вікторе Петровичу, від імені Уряду в 2007 році підписали “Річні плани співпраці Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) та Уряду України на 2007 рік”, де чітко (стор. 11-12) вказано про проведення кампанії з імунізації кору і краснухи, зазначено термін її проведення та чітко визначена сума (4. 971.000 дол. США), на підставі проведених тендерів;
Заяви про причинно-наслідковий зв'язок смерті підлітка від вакцинації, ускладнення після щеплення, недоцільність вакцинації, тощо є Вашою особистою суб’єктивною оцінкою, яка не базується на рішенні суду. Постійне нав’язування суспільству своєї думки можна розцінювати як спробу тиску на слідство та свідомість громадськості.
4. Заява про утилізацію вакцини є неправдивою. Так само, як не відповідає дійсності Ваша заява про відмову від вакцини проти кору та краснухи міжнародними організаціями та “країнами третього світу”. МОЗ України звертається з проханням повідомити, на підставі яких документів чи офіційних заяв Ви розповсюджуєте подібну інформацію.
5. Ваші неодноразові твердження про неякісність вакцини не ґрунтуються на лабораторних дослідженнях, нічим не підтверджені, а значить – є неправдивими. В той же час нагадаємо, що якість вакцини була додатково перевірена та підтверджена французькою та українською лабораторіями.
6. Окремо слід наголосити, що нерозуміння Вами (незважаючи на медичну освіту!) різниці між поствакцинальними реакціями та поствакцинальними ускладненнями призвело до поширення спотвореної інформації про нібито сотні постраждалих від вакцинації.

Прес-служба МОЗ України за матеріалами Оперативного штабу
http://moz.gov.ua/ua/main/press/?docID=12285
Комментарий: Я бы на месте Виктора Коржа пордолжал бы их прессовать! У них истерика.

P.S. К сожалению, на сайте на сайте МОЗа данная страница уже не существует, выкладываю ее скриншот.

Прошу не смеяться: мне не курить - мне для деревьев.

Нужна мешковина (натуральный мешок - в которых раньше картошку продавали).
Много. Состояние любое: подгнившая, с дырками.
Мне чтоб деревья молодые оборачивать.
Предлагайте ваши условия. Самовынос. Киев.

"Пане Обама! Ваша дружина негриятнака!" або Американський пасічник

Мішель Обама взялася озеленювати галявину Білого Дому
Капуста, шпинат і зелень прикрасять галявину Білого Дому. За сільськогосподарські роботи взялася особисто перша леді Мішель Обама.
Вона власноруч сапала грядки у компанії вашингтонських школярів. За кілька тижнів дітей запросять знову - саджати городину. Перший урожай збиратимуть також разом - на початку літа. Потім свіжі та екологічно чисті овочі підуть до президентського столу. У Мішель Обами був також задум влаштувати поряд із Білим домом ще й вулик з бджолами, проте вона визнала, що ця ідея не здобула підтримки у її доньок. Традицію городництва у Білому Домі запровадила за часів Другої світової війни Елеонора Рузвельт. Таким чином вона хотіла на власному прикладі продемонструвати американцям, як у важкі часи можна забезпечувати продуктами свою сім'ю.
 

Пеньки ім. Стуса

Пише vaxo 
87.82 КБ...Дозволь мені сьогодні близько шостої,
Коли повечоріє надокола
і транспорт задвигтить в годину пік –
я раптом з туги, з затканого неба,
із забуття, з безмежної розлуки,
од довгої досади захмелілий,
на Брест-Литовський упаду проспект,
на ту Четверту Просіку зчужілу,
де лиш глумливий гуркіт автостради
мені повість, що серця лячне гупання
б'є з рідною землею воднотон...

Мордовія, 1976.

Київській міській раді, Святошинській районній раді м. Києва

НА ЗАХИСТ СКВЕРУ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТУСА

Злочини здебільшого вчиняються під покровом ночі або коли люди втрачають пильність: українці справляли 195-річчя Тараса Шевченка, а Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ЕТРЕКС" по-злодійському вночі з 9 на 10 березня вирізало 140 дерев у сквері імені Василя Стуса, що в Святошинському районі Києва. Понад столітні дуби та "святошинські високогорлі сосни, що рурами гудуть, вгорнувши в небо крони величаві", – вони вже лежать повержені. Цей сквер становив екологічну та культурну цінність. Знищення його завдало непоправної шкоди місту і його мешканцям.

Назва ця, «Сквер імені Василя Стуса», не встигла стати офіційною.

Два роки тому, 21 квітня 2007 року, в Міжнародний день Землі, громадськість з участю учнів сусідніх шкіл № 140 і № 200 провела тут суботник, прибрала це місце і прикріпила на дубі саморобну табличку, аби застерегти зазіхальників на ласий для них шмат київської землі.

Але, за повідомленням газети «Хрещатик» від 13 липня 2007 р., ця «земельна ділянка площею 1,08 га на проспекті Перемоги, 119 (Святошинський район) продана ТОВ «Компанія Етрекс» для будівництва офісно-торговельно-розважального комплексу». Відповідно до рішення Київської міської ради від 14 червня 2007 року № 811/1472, яка знехтувала думкою киян.

Отже, місце, де жив і творив поет у 1965 – 1972 рр., буде затоптане. Де мав би бути храм – буде дім торгівлі і розпусти...

Передбачаючи цю біду, група колишніх політв`язнів 8 жовтня 2007 року звернулася до Президента з проханням напередодні відзначення 70-річчя від дня народження поета допомогти заснувати сквер його імені в цьому рідному йому і нам кутку святошинської землі.

З цим же проханням до Президента, Прем`єр-міністра і Міністра культури зверталася ціла низка громадських організацій. Президент Віктор Ющенко 30 січня 2008 року підписав Указ № 67/2008 «Про вшанування пам'яті Василя Стуса», де записано:

«Кабінету Міністрів України, Київській міській державній адміністрації забезпечити створення у місті Києві за участю громадської організації «Музей шістдесятництва» музею Василя Стуса, а також спорудження пам'ятника цьому активному учасникові визвольного та правозахисного руху, видатному українському поетові».

Але нічого для цього не зроблено.

Хіба що хтось завбачливо набив цвяхів у живі стовбури – кажуть, нічні розбійники потемки зламали дві пилки, тому решту дерев позрізали на рівні 2– 3-х метрів – ті пеньки волають до неба…

Тут до 1979 року стояв двоповерховий будиночок – тоді це була вулиця Львівська, 62. На його місці тепер пролягає гілка Кільцевої дороги з півдня на проспект Перемоги (колись Брест-Литовський проспект). Це тут була Четверта просіка, яку Стус згадує у віршах. В одній із двох квартир Василь Стус мешкав після одруження з Валентиною Попелюх 10 грудня 1965 року. Тут написано найбільшу частину його творчого доробку, тут народився і ходив до 140-ї школи їхній син Дмитро. Тут побувало багато Василевих друзів, ба, в кагебістських анналах записано, що тут після арештів і судів 1965 – 1966 рр. відбулася «нарада у верхах» – зустріч чільних шістдесятників, на якій обговорювалися становище нашого народу:

«Не один із нас розпачливо думав, що саме духовне існування рідного народу сьогодні поставлене під загрозу. І не один відчував: коли якийсь порятунок ще є, то тільки сьогодні. Бо завтра вже буде пізно. І ми, свідки цього потаємного затоплення нашого національного суходолу, змушені були заговорити про явища геноциду». (В.Стус. З таборового зошита).

Попри цю спільну біду, попри виключення з аспірантури, фактичну заборону на публікації й утрату друзів Стус прожив тут, мабуть, найщасливіші свої дні – до арешту 12 січня 1972 року. Творчість поета повна «спогадувань святошинських пречистих»:

...Ось ґанок наш. Ти вже перед дверима.

Натисла на дзвінок і легко так

Важезну прочинила райську браму.

Озвався син наш. Крикнути б. Але

подати голосу не стало сили.

По восьми роках розлуки він у серпні 1979 року повернувся до дружини і сина вже на вулицю Чорнобильську, 13-А, що неподалік, через проспект. Жив там до другого арешту 14 травня 1980 року. Під час перепоховання 19 листопада 1989 року ми привозили його сюди в домовині на останній поклін. Там живе вдова Валентина.

Поруч, на проспекті Вернадського, 61, від 25 травня 1995 року висить меморіальна таблиця роботи Бориса Довганя, що сповіщає: “В цьому будинку у 1963 – 1965 рр. жив поет Василь Стус”. Це був гуртожиток аспірантів АН УРСР.

А 21 травня 2003 року на сусідній вулиці Радгоспній відбулися урочистості з нагоди перейменування її на вулицю Стуса.

Де, як не у Святошинському районі, має бути найбільше пошановане ім`я Стуса – видатного поета, правозахисника, Героя України? Це ім`я зробило б честь кожному місту, кожній цивілізованій нації.

Тепер, коли дуби і сосни, що пам`ятали Стуса, уже зрізані і скоро тут може розпочатися будівництво «офісно-торговельно-розважального комплексу», ми, лауреати премії імені Василя Стуса, закликаємо владу міста Києва скасувати як неправильне своє рішення продати цю ділянку землі на проспекті Перемоги, 119, закликаємо офіційно найменувати її Сквером імені Василя Стуса і постановити розпочати тут будівництво Музею Василя Стуса. Ми допоможемо в цій добрій справі.

Влада Києва покликана плекати історичну пам`ять українського народу, примножувати його культурну спадщину, зрештою, оберігати життєве середовище киян. Чинячи навпаки, вона стає, кажучи словами Стуса, учасником потаємного затоплення українського національного суходолу і протиставляє себе культурі українського народу.


18 березня 2009 року. Лауреати премії імені Василя СТУСА:

Василь ОВСІЄНКО

Олена ГОЛУБ

Микола ГОРБАЛЬ

Михайло ТКАЧУК

Леся МАТВІЙЧУК

Раїса ЛИША

Ігор ЖУК

Галина СТЕФАНОВА

Микола МАЛИШКО

Анатолій РУСНАЧЕНКО

Президент Українського ПЕН-Клубу

Євген СВЕРСТЮК

п.с. піар теми в жж і офлайні вітається. контакти з Василем Овсієнком, Євгеном Сверстюком, Миколою Горбалем та іншими лауреатами премії ім. Василя Стуса можу надати в приватному порядку.